Гучний корупційний скандал: високопосадовцю Офісу Зеленського вручили підозру у справі, де фігурує прізвище Гройсмана
Кінець 2020 року відзначився безпрецедентним політичним землетрусом. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завдало удару в самісіньке серце чинної влади, вручивши підозру одному з топпосадовців Офісу Президента Володимира Зеленського. Проте ця справа вийшла далеко за межі вулиці Банкової. У матеріалах розслідування та свідченнях головного фігуранта раптово виринуло прізвище колишнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, що перетворює цей кейс на найбільший корупційний скандал останніх років.
Підозра для Банкової: суть звинувачень
Йдеться про резонансну справу компанії “Укрбуд”, яка вже встигла обрости десятками томів кримінальних проваджень. За версією слідства, високопосадовець з Офісу Президента, який до призначення на держслужбу працював юристом у структурі “Укрбуду”, причетний до надання хабаря. Метою цього незаконного платежу була фальсифікація експертизи у справі про заволодіння майном Національної гвардії України.
Детективи НАБУ стверджують, що чиновник особисто домовлявся з експертом Міністерства внутрішніх справ, аби той суттєво занизив суму збитків, завданих державі. Замість реальних мільйонів гривень в експертизі з’явилися значно скромніші цифри, що мало б розвалити справу проти забудовника в суді. Вручення підозри посадовцю такого рівня стало першим серйозним тестом для антикорупційної інфраструктури в період президентства Зеленського.
До чого тут Володимир Гройсман
Справа могла б залишитися виключно проблемою чинної влади, якби головний фігурант і колишній власник “Укрбуду” Максим Микитась не пішов на угоду зі слідством. Опинившись у СІЗО, він почав активно давати викривальні свідчення проти своїх колишніх партнерів та високопосадовців. Саме в цих свідченнях несподівано з’явилося ім’я експрем’єра Володимира Гройсмана.
Згідно з матеріалами, які оприлюднили журналісти та частково підтвердили антикорупційні органи, за часів свого прем’єрства Гройсман нібито отримав від Микитася неправомірну вигоду у вигляді елітної комерційної нерухомості. Йдеться про приміщення в одному з найдорожчих житлових комплексів столиці загальною вартістю у десятки мільйонів гривень. В обмін на цей “подарунок”, як стверджує слідство, уряд мав забезпечити призначення лояльних людей на ключові державні посади, пов’язані з будівництвом, та сприяти компаніям Микитася в отриманні вигідних державних контрактів.
Сам Володимир Гройсман категорично відкидає всі звинувачення. У своїх публічних заявах колишній очільник уряду назвав цю інформацію відвертим наклепом і частиною брудної інформаційної кампанії, спрямованої на знищення його політичних рейтингів перед можливими виборами.
Політичні наслідки та удар по рейтингах
Цей скандал став ідеальним штормом для українського політикуму. З одного боку, він завдає серйозного репутаційного удару по команді Володимира Зеленського. Президент, який прийшов до влади під гаслами нульової толерантності до корупції, опинився у складній ситуації, коли підозрюваним стає людина з його найближчого оточення. Суспільство та західні партнери пильно стежать за тим, чи не буде спроб “злити” справу через тиск на правоохоронців або зміну підслідності.
З іншого боку, звинувачення на адресу Гройсмана ставлять під загрозу його політичне майбутнє. Експрем’єр активно намагався позиціювати себе як міцного господарника, не замішаного у великих корупційних схемах. Якщо НАБУ зможе довести в суді факт отримання хабаря у вигляді елітної нерухомості, це може поставити хрест на його амбіціях повернутися у велику політику.
Тест на зрілість правоохоронної системи
Кримінальне провадження щодо махінацій “Укрбуду” вже увійшло в історію як одна з наймасштабніших антикорупційних операцій. Воно об’єднало в одному томі представників попередньої та чинної влади, показавши, що будівельна мафія не має політичних вподобань.
Тепер головне питання полягає в тому, чи вистачить у НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури інституційної спроможності довести цю справу до логічного завершення. Захист підозрюваних вже включив на повну потужність медійний та юридичний ресурси. Проте для українського суспільства цей процес є індикатором того, чи справді в країні немає недоторканних, незалежно від того, сидять вони в кріслі на Банковій, чи керували урядом кілька років тому.

