Справа на 75 мільйонів: журналісти оприлюднили документи про хабар Гройсману від Микитася

Корупційні скандали навколо компанії “Укрбуд” продовжують генерувати політичні землетруси. Наприкінці 2020 року інформаційний простір розірвала нова сенсація: журналісти оприлюднили документи кримінального провадження, згідно з якими колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман нібито отримав хабар у розмірі 75 мільйонів гривень від скандального забудовника Максима Микитася. Ця справа обіцяє стати одним із найгучніших антикорупційних розслідувань останніх років.

Як хабар перетворився на елітну нерухомість

За даними журналістських розслідувань, які спираються на протоколи допитів та матеріали Національного антикорупційного бюро, йдеться не про валізи з готівкою, а про масштабну схему легалізації активів. За матеріалами слідства, у період свого прем’єрства Володимир Гройсман отримав неправомірну вигоду у вигляді комерційної нерухомості в елітному житловому комплексі “Аристократ” у центрі Києва.

Площа переданих приміщень становить близько двох тисяч квадратних метрів. Офіційна вартість цих активів на момент передачі оцінювалася приблизно у 75 мільйонів гривень. Аби приховати реального власника та уникнути уваги з боку антикорупційних органів, нерухомість була оформлена на довірену особу з найближчого оточення експрем’єра – бізнесмена з Вінниччини Юрія Гірейка.

За що платив Микитась

Оприлюднені журналістами документи чітко вказують на мотиви такого щедрого “подарунка”. Максим Микитась, який на той момент був народним депутатом та фактичним власником державної корпорації “Укрбуд”, конче потребував сприяння на найвищому урядовому рівні для розширення свого будівельного бізнесу.

Слідство вважає, що хабар призначався за лобіювання інтересів компанії та призначення лояльних людей на ключові посади в державні структури. Головною метою забудовника був тотальний контроль над Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) та сприяння у призначенні туди Олександра Кудрявцева. Це відомство видавало дозволи на будівництво та вводило об’єкти в експлуатацію. Маючи “своїх” людей у ДАБІ та протекцію очільника уряду, “Укрбуд” міг безперешкодно реалізовувати найамбітніші та найскандальніші проєкти в столиці, легалізовувати незаконні забудови, а також стабільно отримувати багатомільйонні державні підряди.

Доказова база та роль журналістів

Прорив у цій справі став можливим після того, як Максим Микитась опинився у слідчому ізоляторі та вирішив піти на угоду зі слідством. Зрозумівши безвихідь своєї ситуації, він почав давати розлогі свідчення детективам НАБУ, послідовно розкриваючи корупційні зв’язки будівельної мафії з найвищими ешелонами влади.

Проте суспільний резонанс виник саме завдяки роботі розслідувачів, зокрема журналіста Юрія Бутусова, який першим опублікував резонансні деталі справи. Публікація скан-копій документів та протоколів допиту, де чорним по білому прописані прізвища, суми та назви об’єктів нерухомості, позбавила фігурантів можливості замовчати ситуацію. Журналістські матеріали наочно показали схему фінансових транзакцій та зв’язки між довіреними особами, що підкріпило слова Микитася реальними фактами.

Реакція фігурантів та політичні наслідки

Сам Володимир Гройсман категорично відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. У публічних заявах він назвав оприлюднену інформацію “абсолютною брехнею” та спробою політичної розправи. Експрем’єр переконує, що проти нього розгорнуто брудну інформаційну кампанію з метою знищення його рейтингу та дискредитації політичної сили перед наступним виборчим циклом.

Однак для антикорупційних органів ця справа є принциповим маркером дієздатності. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримали унікальний шанс довести українському суспільству свою здатність розслідувати топкорупційні злочини за участю перших осіб держави. Якщо детективам вдасться зібрати залізобетонну доказову базу для передачі справи до Вищого антикорупційного суду, це стане безпрецедентним випадком в історії вітчизняної юриспруденції.

Для політичного ландшафту 2020 року цей скандал став черговим гірким нагадуванням про глибоке зрощення великого капіталу та державної влади, яке відбувалося роками. Забудовники, посадовці топрівня та підставні особи утворили закриту екосистему, яка безперебійно функціонувала за рахунок державних ресурсів та тіньових домовленостей. Розплутування цього клубка стане серйозним тестом на міцність для всієї антикорупційної інфраструктури країни.