«Кривавий пастор» обирає вінницький «Форт»: як Україна повертає незалежність у виробництві боєприпасів

Російська пропаганда свого часу зробила Олександру Турчинову найкращу рекламу, охрестивши його «Кривавим пастором». Цей мем не лише прижився в українському суспільстві, а й став символом жорсткого курсу на зміцнення обороноздатності країни. Наприкінці 2018 року секретар Ради національної безпеки і оборони здійснив знакову поїздку, яка стала важливим етапом у розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Місцем його інспекції стало казенне науково-виробниче об’єднання «Форт» у Вінниці.

Проблема патронного голоду

Втрата Луганського патронного заводу у 2014 році виявилася важким ударом для українських силовиків та регулярної армії. Протягом кількох років держава була змушена покладатися на старі радянські запаси або закуповувати боєприпаси за кордоном. Це суттєво било по державному бюджету та створювало постійні логістичні ризики. Візит Турчинова на вінницьке підприємство мав чітку мету: продемонструвати запуск нової виробничої лінії з виготовлення набоїв вітчизняного зразка.

Завод «Форт» традиційно асоціювався з випуском пістолетів, штурмових гвинтівок за ізраїльськими ліцензіями та спецзасобів для правоохоронних органів. Однак виклики військового часу продиктували зовсім інші умови. Керівництво РНБО та Міністерства внутрішніх справ зробили ставку саме на вінницьких фахівців. Нова виробнича лінія дозволила розпочати масовий випуск пістолетних набоїв популярних калібрів 9х18 міліметрів та 9х19 міліметрів Luger.

Замкнений цикл замість імпорту

Олександр Турчинов під час огляду нових потужностей підкреслив критичну важливість створення в Україні замкненого циклу виробництва стрілецьких боєприпасів. За його переконанням, держава в стані війни просто не має права критично залежати від зовнішніх постачальників у таких базових питаннях забезпечення зброєю. Лінія на «Форті» здатна випускати мільйони одиниць боєприпасів щороку. Цього обсягу цілком достатньо, щоб повністю задовольнити внутрішні потреби Національної гвардії, Національної поліції та Державної прикордонної служби України.

Але амбіції українських зброярів на цьому етапі не обмежувалися. Під час вінницького візиту активно обговорювалися плани щодо швидкого розширення виробництва. Наступним логічним кроком мав стати масштабний випуск боєприпасів для стрілецької зброї за стандартами НАТО, зокрема калібру 5,56 на 45 міліметрів, а також вітчизняних набоїв для потреб Збройних Сил. Перехід на натовські калібри розглядався як незворотний процес інтеграції нашої армії у західний безпековий простір, що стало ще більш актуальним у період 2019-2020 років.

Економічний та технологічний прорив

Символізм цієї події на вінницькому підприємстві важко переоцінити. З одного боку, суспільство побачило реальну практичну реалізацію програми імпортозаміщення. З іншого боку, це став потужний сигнал іноземним партнерам та безпосередньо країні агресору. Український оборонний сектор наочно довів власну здатність відновлювати втрачені стратегічні потужності навіть в умовах триваючого збройного конфлікту та загальної економічної нестабільності.

Оснащення цехів підприємства новітнім обладнанням від провідних світових виробників дозволило автоматизувати переважну більшість процесів. Це гарантує стабільно високу якість кожної партії продукції та зводить до мінімуму негативний вплив людського фактора. Фахівці підприємства пройшли спеціалізоване навчання для роботи на сучасних верстатах із числовим програмним керуванням. Усе це робить вінницький завод одним із найважливіших елементів у загальній структурі національної безпеки.

Перспективи для регіону та держави

Для самої Вінниці та області посилення позицій заводу «Форт» означає створення нових високотехнологічних робочих місць, збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету та закріплення статусу міста як одного з центрів сучасного точного машинобудування. Державні інвестиції у сектор безпеки завжди дають позитивний мультиплікативний ефект для всієї регіональної економіки.

Озираючись на результати роботи сектору безпеки у 2018-2020 роках, стає очевидним, що рішення про розгортання патронного виробництва на базі «Форту» було стратегічно зваженим та правильним кроком. Воно заклало надійний фундамент для подальшої необхідної автономізації нашого оборонного комплексу. Секретар РНБО Олександр Турчинов, оглядаючи сяючі міддю нові набої у вінницьких цехах, чудово розумів усю складність ситуації. Кожна така куля власного виробництва наближала момент, коли Україна зможе вести діалог із ворогами виключно мовою власної сили, спираючись на незалежні ресурси.