Що таке «нелюбов»

Нелюбов — це коли не можна заважати. Розмовляти, сміятися чи лізти з обіймами. Не можна розповідати про свої переживання — це дурниці, а не переживання.

Не можна щось просити — треба розуміти, що зараз скрутне становище. І взагалі, навіщо тобі це? Не можна розраховувати на допомогу, дорослі люди повинні самостійно справлятися. Навіть якщо їм п’ять років. Це вже солідний вік. А якщо тридцять п’ять — це взагалі старість. І нема чого так вбиратися в такому поважному віці.

Нелюбов — коли не сварять особливо, але і не хвалять. Не помічають. Коли незручно їсти при близькій людині — вона може сказати, що ти багато їси. А приготовлену тобою їжу людина з’їсть і нічого не скаже. І не помітить зусиль, коли поприбираєш і квіточки в вазочку поставиш. Нелюбов — коли нічого не можна.

Коли дратуєш, заважаєш, лізеш, несеш нісенітницю, виносиш мозок, сиди тихо в куточку і чекай, коли тебе поведуть гуляти. І не ний, не реви, — спокійно сиди й чекай. Коли НЕ заступаються і кажуть: сам винен! — це не любов.

Коли нічого не дарують — нелюбов. Коли шкода грошей на тебе — це нелюбов. Це не ненависть. Це іноді ще гірше, тому що ненавидять за щось, через заздрощі, наприклад. І можна піти або здачі дати. А не люблять — просто так. Хоча кажуть: «так люблю я тебе, тільки відчепися, знову ти за своє!». Ось це і є — нелюбов. І від неї вмирають.

Особливо люди похилого віку, діти і собаки. І дорослі люди, які беззахисні і чутливі. Нелюбов робить людину боязкою, незграбною, затиснутою і негарною; вона боїться все зіпсувати, перешкодити, роздратувати … Тут нічого не поробиш; якщо є сили — треба йти хоч з вузликом на паличці. Або хоча б ясно зрозуміти — це нелюбов. Не любов.

Автор: 
Анна Кірьянова, психолог та філософ