Децентралізація по-вінницьки: у чому специфіка місцевої реалізації реформ

У вересні зазвичай підводять риску під виконаним, або планувати наступні кроки. Рух Вінниччини у розрізі впровадження реформ деякі місцеві аналітики намагаються критикувати, вказують на певні упущення та недопрацювання, опираючись переважно на «сухі» узагальнені дані. Якщо крім порівняння цифр проаналізувати реальні кроки та, залишивши зручне крісло, дізнатися про справжню ситуацію, то виявиться, що регіон відмовився від гонитви за «переможними» результатами, досягнувши реальних зрушень у кількох пріоритетних напрямках, пише "Na Париже".

«Не за радянським сценарієм»

Відома змалечку людям середнього та поважного віку наука «статистка» полюбляла все узагальнювати. Через «середню температуру по лікарні» колись визначали кращі заклади та преміювали. Коли запровадили децентралізацію, здобутки регіонів та громад почали оцінювати за різними критеріями, деякі з яких нагадували саме таке узагальнення.

Приміром, на фоні Дніпропетровщини та Житомирщини показники створення ОТГ у Вінницькій області виглядають більш ніж скромними. Але ж нагадаємо, у чому суть цієї реформи, яку в актив собі приписують представники центральної влади? Це передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей - органам місцевого самоврядування, коли, як зазначає урядовий портал «Децентралізація», кожен мешканець села чи міста має отримати право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці.

«Ми маємо розглядати реформу децентралізації не стільки як об’єднання територіальних громад, а як механізм для надання якісних послуг населенню та реформування галузей медицини та освіти», - пояснив власну позицію голова Вінницької ОДА Валерій Коровій.

Можливо, через це в регіоні не поспішають «об’єднувати» у «наказному порядку», як практикували за «радянських» часів. Ставку на Вінниччині зробили на добровільність та якісні зміни для громад.

«Потёмкинская деревня» або дієва реформа

Група фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International) проаналізувала фінансову спроможність 21 об’єднаної громади регіону та зазначила, що протягом 2017-18 років в них спостерігалася тенденція до росту власних доходів ОТГ Вінниччини.

Так, цей показник в ОТГ області збільшився на 1489 грн та склав 3502,3 грн (у тому числі: по 19-ти ОТГ, утворених у 2016 році, цей показник зріс у 3,4 рази та становить 3404 грн, а по 2-х ОТГ, утворених у 2015 році – на 37,7% і становить 4097,1 грн).

Хоча зазвичай певний відсоток тих, хто втілює реформи, намагається показати бажані результати, не піклуючись про реалії, а даному випадку незалежні експерти вказують на динаміку дієвості змін.

На шляху до послуг

Більш красномовною є створена мережа центрів наданням адмінпослуг (ЦНАП). На Вінниччині вона налічує 36 установ та 6 філій. Завдяки появі такого центру неподалік населеного пункту людям не потрібно їздити «до міста», адже значну кількість питань вони можуть вирішувати поруч з власним будинком. 

«За останні два роки кількість наданих послуг в ЦНАП збільшилась в 1,7 разів, а їх питома вага зросла з 27 до 38%. За минулий рік область посіла перше місце серед регіонів України за кількістю послуг, наданих в ЦНАП», - зазначив В. Коровій.

На цьому зупинятися не планують. У 2018-19 роках мають утворити такі ж центри ще в 9-и ОТГ.

Якщо послуги варто приблизити до конкретної людини, то загальні проблеми вирішувати краще гуртом. Саме тому, не гірше ніж в інших областях на Вінниччині ОТГ намагаються кооперуватися в питаннях збору, утилізації та переробки сміття, забезпечення якісного централізованого водопостачання та водовідведення, ремонту та прибирання доріг тощо.

Лікарі не розгубилися

Освітня реформа передбачає створення опорних закладів і впровадження «Нової української школи». Її виконання в розрізі держави критикувала профільний міністр Лілія Гриневич. Підсумовуючи, вона зазначала, що в Україні реформа «провалена», а половину коштів на місцях не освоїли.

Щодо Вінниччини, то претензії явно не стосуються регіону. Держава виділила 45,8 млн грн, 40% витрачено на закупівлю дидактичних матеріалів, 40% - на придбання сучасних меблів, а решта – на комп’ютери. Опорні школи в області створюються, але цей процес звону ж такі йде пррироднім шляхом, без формсування подій.

Окремо слід зупинитися на медичній реформі. Вона має кардинально змінити підхід до надання допомоги та оплати праці в умовах, коли в державі катастрофічно не вистачає сімейних лікарів.

«За даними Мінздраву, на сьогодні Вінниччина утримує першість за кількістю підписаних декларацій зі сімейними лікарями та обсягом отриманого фінансування закладів первинної ланки. Так, 938 тисяч наших земляків (60% населення) вже визначились з медичним супроводом, а 21 заклад отримав 28,3 млн грн фінансування», - вказав очільник регіону.

Звісно, будь-які результати – не привід «розслаблятися» та спочивати на лаврах або пишатися досягнутим. Але так чи інакше регіон тримає певну планку, відмовляється від сліпого копіювання чужих методів чи виконання директив, а намагається втілювати їх з максимальною ефективністю.