10 опорних лікарень на Вінниччині: чому їх обрали та що буде з тими, яким не дали новий статус

У кожному з 27 райцентрів Вінницької області є лікарня. Але після прийняття рішення про затвердження 10 опорних лікарень на Вінниччині, в області виник суспільний резонанс та почались протести. «Хто формував цей перелік?», «наша лікарня краща ніж в сусідньому районі», «медичний персонал скоротять, а потім лікарню закриють, якщо вона не опорна», ці та інші чутки поширюються серед людей. Що таке опорна лікарня, які її функції, чому саме в такому вигляді затвердили перелік і чи можливо його змінити, 28 січня під час прес-конференції пояснювали представники департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА.

«Поступово формується спроможна мережа надавачів медичних послуг і визначаються опорні заклади охорони здоров’я на період від 1 до 3 років. Як правило, це опорні заклади, які будуть перетворені в лікарні інтенсивного лікування, так звані БЛІЛ-и і ОЛІЛ-и (багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування та окружна лікарня інтенсивного лікування – ред.).

Визначені лікарні, це ще не є БЛІЛ-и і ОЛІЛ-и. До кінця року ці 10 закладів повинні перетворитись в лікарні, які будуть навантажені екстреною медичною допомогою. Тобто, це лікарні, які в режимі 24/7 будуть надавати допомогу в екстрених випадках таких як інсульт, інфаркт, складні пологи, надання екстреної допомоги новонародженим, допомогу у випадку політравм», - пояснює директорка департаменту охорони здоров’я Людмила Грабович.

«Перелік опорних лікарень визначений на основі методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ за участі представників НСЗУ, Міністерства розвитку громад і представників USAID. Ці експерти приймали участь у визначенні переліку в кожній області опорних лікарень», - зазначила Людмила Грабович.

Керівник обласного центру медичної статистики Василь Железняк пояснив чим звичайна лікарня відрізняється від лікарні інтенсивного лікування, тобто тих, які зробили опорними.

«Лікарня інтенсивного лікування в першу чергу зорієнтована на те, що вона має надавати невідкладну медичну допомогу цілодобово за всіма напрямками, визначеними для лікарень І та ІІ рівнів», - зазначає Василь Железняк.

Лікарні І рівня:

  • Медицина невідкладних станів
  • Анестезіологія
  • Акушерство і гінекологія – 400
  • Хірургія – 1000
  • Ортопедія і травматологія
  • Неврологія
  • Педіатрія
  • Терапія
  • Трансфузіологія

Лікарні ІІ рівня:

  • Медицина невідкладних станів
  • Анестезіологія
  • Акушерство і гінекологія – 800
  • Хірургія, комбустіологія, нейрохірургія, отоларингологія, офтальмологія, проктологія, судинна хірургія, урологія, хірургічна стоматологія – 1000
  • Ортопедія і травматологія
  • Неврологія
  • Педіатрія, неонатологія, дитяча хірургія
  • Терапія, гастроентерологія, гематологія, ендокринологія, кардіологія, нефрологія, пульмонологія, ревматологія
  • Інфекційні хвороби
  • Психіатрія
  • Трансфузіологія

З переліку 10 опорних лікарень, лише дві другого рівня. Це Вінницька лікарня швидкої медичної допомоги і Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування. Щодо інших районних і міських лікарень, які не визначені, як опорні, вони будуть і надалі надавати медпослуги, але лише планового лікування. Тобто, закривати медзаклади не збираються.

В департаменті охорони здоров’я також пояснили чому деякі лікарні не визначені опорними.

«Є десяток невеликих районних лікарень. Приїжджає екстрена допомога, забирає пацієнта і везе до найближчої лікарні, по дорозі підтримуючи життєві функції пацієнта. Привозять людину в приймальне відділення, а там… Черговий лікар може бути ЛОР чи психіатр… Лабораторії немає. Є лише одна медсестра. Пацієнта залишають, через 2-3 години пацієнт помирає. Тобто, людині або взагалі не була надана екстрена допомога в лікарні або неякісно надавали екстрену допомогу. Нам надали перелік лікарень, в які не бажано привозити пацієнтів з екстреними випадками, бо вони там помирають», - розповідає Людмила Грабович.

Також прокоментували, чому невелику Ямпільську лікарню все таки включили в перелік опорних.

«Ямпіль став каменем спотикання для Шаргорода і Крижополя. Чому? Ямпільська лікарня не велика, але вона знаходиться на краю географії, як Бершадь і Могилів-Подільський. Це гориста місцевість. І той довіз за 60 хвилин неможливий навіть при тому, що будуть не погані дороги та нові авто», - пояснює директорка департаменту охорони здоров’я.

Важливо відмітити, що список опорних лікарень, які повинні перетворитись на багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування та окружні лікарні інтенсивного лікування (ОЛІЛ та БЛІЛ) може змінитись.

«В кінці року можливо не всі лікарні, які визначені опорними, дійдуть до фінішу і стануть лікарнями інтенсивного лікування. Якщо вони не витримають вимоги, які прописані в нормативних документах, вони просто залишаться лікарнями планового лікування. Тоді в кінці року через МОЗ, Мінрегіон і Кабмін можна буде провести зміни та додати лікарні, які піднялись до рівня претендують на лікарню інтенсивного лікування», - прокоментувала Людмила Грабович.

Гроші від НСЗУ для ЦРЛ і опорних лікарень

«З 1 квітня лікарні можуть укладати угоди з НСЗУ якщо вони відповідатимуть певним критеріям. Насьогодні всі заклади охорони здоров’я Вінницької області готові до підписання договорів з НСЗУ. Фінансування буде здійснюватись пропорційно – 60% заклад отримає глобального бюджету, а 40% заклад буде отримувати на підставі наданих пацієнтам послуг. Це буде додаткове фінансування за пролікований випадок. Дана модель фінансування буде змінюватись. З 2021 року буде 50% на 50%, а потім у співвідношенні 40 на 60%. За попередніми підрахунками НСЗУ всі центральні районні лікарні та опорні заклади області є фінансово незалежні. Тобто, опорні лікарні будуть надавати більший обсяг медичної допомоги і пріоритетний пакет (інсульт, інфаркт, неонантологія, пологи та амбулаторно діагностичні дослідження) буде оплачуватись за підвищеним тарифом. Разом з тим, якщо ЦРЛ має базу для надання таких послуг, але не визначена опорною, вона також отримає на ці послуги підвищене фінансування», - розповіла заступниця директора департаменту охорони здоров’я по фінансово-економічній роботі Олена Житанська.

Джерело: 
Вінницькі новини