Медіапрозорі видання та «темні медіаконячки» Вінниці

Для моніторингу обрано десять регіональних сайтів. П’ять з них протягом останніх місяців ІМІ досліджувало на ознаки маніпулятивності - “Реал”, “Вежа”, “Власно”, “20 хвилин”, “33 канал”. Додатково  досліджено ще п’ять інтернет-ресурсів: “Місто”, “Вінницький бізнес-портал VinBazar”, “Вінниця.Info”, “Моя Вінниця”, “Місто над Бугом”. Про це пише "Na Париже"

Огляд медіавласності вінницьких ЗМІ ІМІ вже проводив у 2016 році. Деякі з досліджуваних ресурсів також потрапили і до цьогорічного моніторингу, тож, можна порівняти результати.

Під час минулого дослідження експерти ІМІ зазначали, що “на всіх 10 досліджених ресурсах відсутня інформація про власників,  менеджмент та фінансову діяльність”. Тоді ж було визначено, що “лише на 2 з 10 ресурсів є інформація про головних редакторів” та що “на 4 є інформація щодо аудиторії ресурсу”. Але ще раз варто підкреслити, що вибірки ресурсів у дослідженнях різні.

 

Під час дослідження оцінювалась наявність контактів на сайті - адреса для листування, телефони, електронна пошта (0-відсутні, 0.5 - присутні частково, 1 - всі контакти присутні). Додатково враховувалось, чи зазначено на сайтах головного редактора(-ки) і його (її) контакти. Також приділялась увага наявності відомостей про засновників видання. З останнім пунктом, до речі, виявилась традиційна проблема - лише три видання з десяти зазначили засновника.

 

Тож, лідерами прозорості стали сайти газет «Місто», «20 хвилин» та радіо «Місто над Бугом». Загалом, ці сайти діють і як окремі джерела новин.

Так, на сайті комунального радіо «Місто над Бугом» є не просто вся необхідна інформація, контакти редакції, але і коротка довідка про журналістів, їхні контакти, документи редакції, де вказані засновники, фінансові звіти редакції. Сайт «Міста над Бугом» точно заслуговує на звання найпрозорішого сайту Вінниці у плані власності та відкритості.

У порівнянні із минулим дослідженням, редакція показала великий прогрес. У 2016 році вердит дослідників був таким: “На офіційному сайті відсутня інформація про власників (яку зобов’язує публікувати закон), аудиторію та фінанси”.

 

Так само контакти редакторів, телефони, адреса редакції, e-mail вказані на сайті «20 хвилин. Вінниця». Вказали на сайті і засновника: «Сайт 20minut.ua входить до видавничої групи RIA Media, яка також є частиною Медіа корпорації RIA».

 

 

На сайті газети «Місто» також зазначено всі контакти, вказано, хто є головним редактором ресурси і газети. Вказали і засновника, ТОВ "Вінницьке перехрестя".

 

Інші сайти, на жаль, не вказали засновників, більше того, у деяких популярних сайтів з контактів – лише електронна пошта.

Серед контактів сайту «Реал» - тільки ПІБ головного редактора та e-mail редакції. Хоча, сайт «Реал» та газета «Вінницькі Реалії» мають фактично один колектив і не є різними юридичними особами.

 

 

Так само і на сайті «33 канал», який часто є інтернет-версією газети «33 канал», вказані лише контакти редакції, які збігаються із адресою редакції газети, адреса електронної пошти. Але жодного слова про засновника. В принципі, і у самій газеті засновником зазначена ГО «Вінницька обласна асоціація редакторів», яка має неприбутковий статус…

 

 

Вказано адреси, контакти і на сайті «Власно», але не названо головного редактора та не зазначено засновника. Хоча, діяльність сайту пов’язана із політичною партією «Народний Контроль», керівниками якого є засновники ресурсу та офіс якої знаходиться у редакції газети.

 

 

Лише електронні адреси, без жодних інших контактів (телефонів, адрес для офіційного листування), без зазначення головного редактору і, звичайно, жодного слова про засновників не міститься на сайтах видань «Вінниця.Інфо» та «Майвін». Сайт «Вінбазар» додав ще контактний номер телефону.

 

 

 

Тільки електронну пошту вказано і на сайті «Вежа». Хто головний редактор видання, можна дізнатись тільки із підписів авторів до матеріалів на сайті.

 

Тож, у Вінниці є і видання, які абсолютно прозорі, які на сайті виклали документи та звіти, та сайти, які надають перевагу спілкуванню з читачами виключно за допомогою електронної пошти. Звичайно, у медіа-середовищі не є таємницею, хто є редактором та засновником того чи іншого видання, сайту, але для кінцевих споживачів інформації, читачів, така інформація іноді залишається секретом.

Джерело: 
Вінницькі новини