Зеленський та мажоритарники: технології, шанси, прогнози й парадокси виборів до Ради

У системі вчення про нейролінгвістичне програмування (у народі НЛП) є одна із базових парадигм: "управляє найбільш гнучкий". Тобто той, у кого немає етичних і моральних обмежень, внутрішніх червоних прапорців, за які не прийнято виходити.

Володимир Олександрович (Зеленський) показав, що НЛП він володіє непогано. Спочатку поставив депутатів у парадоксальну вилку: одночасно запропонувавши їм готуватися до швидких виборів (за старим виборчим законом) та прийняти виборчий кодекс із відкритими списками. Про це пише Віктор Бобиренко, передають "Вінницькі новини"

Потім було уточнення: закриті списки і зниження бар'єру як мотивація певним групам депутатів. Потім було взаємне "кидалово". Але свого Зе!команда домоглася. Вибори відбудуться на піку популярності новообраного.

Більшість людей не зрозуміли усієї краси гри. Але експерти і, що дуже погано для країни,і вороги, і союзники зрозуміли, що з принципами у Зеленського не склалося.

Між тим, в очікуванні судових рішень, вибори почалися за старою схемою.

Списки

Літні вибори однозначно матимуть меншу явку. Можливо, на рівні 55% чи й менше (на 2-ий тур президентських виборів прийшло понад 63% виборців), а значить, на думку опонентів Зеленського, вони матимуть відносно більший відсоток за рахунок більшої дисциплінованості власного виборця.

Інтрига зі списками буде лише у тому, кого основні гравці включать у списки. Особливо прискіпливо вивчатимуть претендентів у зал під куполом від Зе!команди.

Судячи з тенденцій і того, що сценаристи і продюсери пішли у владу, очікується, що решту хлопців з Кварталу запустять у парламент. Туди ж фітнес-тренерів, масажистів. І настроювача роялю.

Але і по квоті Коломойського мають пройти серйозні люди. По кількості серйозних людей ми побачимо його справжній вплив. Бо очікуваний мінімум прохідного спискового складу – 110-120 осіб.

Ну, й розумні люди по цій кількості/якості одразу зрозуміють курс і швидкість нашого корабля.

Але якщо ви думаєте, що виборці будуть проти – ви помиляєтесь.

Список складатимуть у Зе!команді разом. Бачили картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану"? Тепер шедевром буде "картина маслом" "Зе!команда складає список у ЦВК". Відповідальність нестиме Зеленський. Але виборцям він по-дружньому пояснить, що ми усі – президенти, а він – художник, він так бачить.

Ще приглядатимуться до списку Смешка, адже він теж політичний новачок. Шукатимуть зашквари. Знайдуть. Власники каналів, на яких він ловить рейтинги, порекомендують йому правильних людей. Це і буде зашквар.

Вакарчук своїми заявами набрався іміджу людини, яка "розплюскати себе боїться" і тому йому взагалі потрібно бути обережним із списочним складом. Бо інтелігенту не вибачають, якщо він до когось спиною.

Іншим же в принципі, закиди не страшні. А "Опоблоку" Бойка/Медведчука взагалі, як у серіалі про Штірліца, коли Карл Вольф на закиди американців про минуле якогось політика чемно відповідає: "У нас усі були в СС". Тож минулим багатьох кандидатів-списочників нікого не здивуєш – проблеми будуть у всіх. А обирати треба.

 

 

Технології просування партій

Загальна тенденція – відхід від поля. Буде менше партійних наметів. Президентські вибори (всім так здалося) показали: наметові кампанії – це дорого і неефективно.

Це, звісно, не так. Дуже ефективно. Надзвичайно ефективно. Але за двох умов: волонтер/агітатор – щирий у своїх переконаннях і топить за кандидата/партію від серця. А вже потім і за іншу мотивацію. І ще – ця людина має багаж знань і талант комунікацій. Таких людей мало. Вчити їх треба довго, а вони вчитися не хочуть.

Тому основним інструментом донесення позицій обиратимуть телевізор і мережі. І тут у Володимира Олександровича не буде конкуренції.

Зеленський буде епатажним, сценарні виходи будуть сміливими і, головне, показуваними усіма можливими засобами. Де б ви не зависли: у телевізорі чи в мережах – вас дістане усміхнене, печальне чи жертовне обличчя. І якщо ви не захищені від маніпуляцій власною здатністю до критичного мислення, ви – жертва. Він буде різним для різних груп. Кожному буде своє кіно.

Із призначеннями в областях не поспішатимуть. Тим більше, що не визначені відносини з Гройсманом. Рядититмуть його в зло? Чи домовлятимуться?

Зеленському не потрібні зараз зайві пересуди щодо зашкварених новопризначенців. І адмінресурс йому не потрібен. Усе і так Зе.

Пошук ворогів триватиме. Кожного дня нам показуватимуть, хто винуватий у тому, що щастя ще нема.

Кампанія Зеленського – це тріумфальний об'їзд регіонів новим президентом під вигадані інформаційні сюжети для закріплення електоральної бази. Хоча – можна управляти цим процесом і з фітнес-зали. Результат буде той самий. Картинка буде.

"Батьківщина" найбільше хотіла закритих списків. Шанси взяти мажоритарні округи у Тимошенко – мінімальні. Кілька, у кращому випадку, при вдалому збігові обставин. Кампанія її буде спрямована виключно на закріплення існуючої електоральної бази.

Знову вічно непрохідним буде Гриценко. У нього віджиматимуть з усіх боків патріотичного поля. А особливо Вакарчук і Смешко. Знову ж це просто стомленість людей, які хочуть чогось/когось іншого.

Тож Вакарчук і Смешко – з маленькими фракціями зайдуть до ради.

Але 5% важко буде подолати і "Свободі", і "Самопомочі". І голоси їхніх прихильників легко можуть піти у маржу більш успішним учасникам. І нічого не вигорає у Народного фронту, депутатам якого доведеться йти мажоритарниками, або молодшими братами у проекти "Солідарності" чи Гройсмана.

Окремо – проект Гройсмана. Якби вибори були восени – він би був основним ловцем душ, які прогнозовано відпадали б від Зеленського. Поміркований популізм, тринадцята пенсія, соціальна справедливість. Лівоцентристський проект майбутнього. Проукраїнський образ Мороза. Рекорду Народного фронту зразка 2014-го року цей проект би не повторив, але 5% взяв би легко і з запасом.

Але то восени. А курйоз нинішніх виборів у тому, Що Зеленський не встигне втрачати голоси.

А інші електоральні ніші зайняті. Буде важко.

Погано буде Вілкулу/Мураєву. Вони потрапили у фарватер основного броненосця "рускава міра" – партії Медведчука/Бойка. От кого влаштовує будь-який сценарій виборів. Медведчуківці відіжмуть свій ватний електорат у Зеленського, залишивши йому лише помірковано-ватну електоральну нішу "люблюсватов/какаяразніца".

Але колишні регіонали збираються ще і взяти купу мажоритарних округів на Сході.

Мажоритарники

Основна інтрига буде крутитися навколо мажоритарних округів.

Парадокс перший. Деякі партії, щоб посилити свої позиції, будуть висувати яскравих кандидатів під своїми прапорами. Але вони будуть грати роль статистів. Тому що приречені множити свій ресурс на негативний рейтинг партій і лідерів.

Тому від "Солідарності" не будуть соромитися йти у Галичині і на Волині. Можливо у Києві. Там, де Порошенко набрав понад 30%. Решта серйозних гравців скажуть: "Давайте я спробую як самовисуванець, а у Раді приєднаюся до Вас". Але ж у Раді потім вони відчуватимуть, що перемогою завдячувати мають лише собі.

Повторюсь, на Сході так само багато колишніх регіоналів сміливо не побояться йти від "Опозиційного блоку" Бойка/Медведчука.

Але більшість впливових на місцях людей і у передусім чинні депутати-власники чи представники бізнесу спробують відтоптати округи самотужки.

Виключення – висування сильних кандидатів від "нових" партій Вакарчука і Смешка. Але тут взаємно – чи захочуть ті брати своїми представниками "бариг", якщо на загально-партійний рейтинг такий симбіоз не вплине.

Проблема Зеленського – де взяти стільки кандидатів і при цьому не вляпатись у "який гарний хлопець Вова, а таку падлюку по округу підтримав"?

 

І тут парадокс другий. Ми знаємо, що Володимир Олександрович сам усіх претендентів на отримання "ярликів на княженіє" не знає, кастинги провести просто фізично не встигне. Зе!команда тут розкриється в усій красі.

Звичайно, на якісь округи когось офіційно вд "Слуги народу" запише Коломойський.

Але. Якщо ви місцевий олігарх і хочете пройти в Раду, вам в будь-якому разі – до регіональних кураторів Зеленського. Щоб вас представили і благословили. Але ж як же тоді "зробимо їх разом"?

Тому за великі гроші серйозні люди будуть у кураторів (не грішіть усе на Зеленського) купувати собі на округи спаринг-партнерів. Якогось студента 4-го курсу, якого можна відправити до кінця липня на море з дівчиною.

Так ось. Парадокс у тому, що на півдні України цей студент однозначно і переможно виграє у свого "працедавця". Буратіно однозначно по мінімуму має половину рейтингу Тата Карло. А якщо рейтинг "Слуги народу" у Запорізькій області – 60%, то хто переможе?

Взагалі, це не 2012-ий рік, коли головним питанням виборця було "Чи від Януковича мажоритарник, чи від Об'єднаної опозиції?" І при двох основних конкурентах переможцю треба було набирати однозначно більше третини голосів. У цій кампанії 25% – однозначна перемога, а 20% – дуже вірогідна.

А тепер уявіть один із київських округів. Заруба страшна. Кандидати від "Свободи", "Самопомочі", "Солідарності", "УДАРу", "Батьківщини", "Голосу". Кілька грошовитих і сильних самовисуванців. І невідомий студент з "Ліги сміху", який уже у виборному віці. І у всіх в результаті від 5 до 15% голосів. А у студента 20%. Бо "зробимо їх разом".

Парадокс третій. Україна врешті за електоральними результатами (у мажоритарному вимірі) поділиться не на дві, а на чотири частини. У Донецькій, Луганській та Харківській (без міста Харків) областях фаворитами мажоритарних перегонів будуть представники "Опозиційного блоку" Медведчука/Бойка.

Галичина та Волинь додадуть бонусом депутатів до списку Порошенку, або ж там закріпляться самовисуванці.

Усе, що південніше Полтави, Черкас та Вінниці – забере Зеленський.

І лише у центральній та північній Україні можливі варіанти.

Парадокс четвертий. Виявиться, що гроші – не основний ресурс. Основний ресурс – правильна картинка.

Інтрига?

Інтриги немає. Зеленський точно набере списочним і мажоритарним складом не менше 200 багнетів.

Якщо у центральних округах представники правих партій не будуть домовлятися між собою і ділити округи, не переступаючи один одного, то Зеленський переможе і в Центрі, і в Києві. І матиме повну більшість.

Вони не домовляться.

Якщо станеться диво (!), і у Зеленського буде по факту менше 226 голосів, він не буде домовлятися ні з ким із політиків. Він добере очманілими від власної удачі позапартійними самовисуванцями. Хтось із дореволюційних говорив: "Доберемо тушками".

Зараз ми можемо лише гадати: кого призначить очільником уряду Коломойський? І чи поставлять для гендерного балансу Олену Кравець із Кварталу спікером Верховної Ради?

Джерело: 
Вінницькі новини