Від "Слуги" до "Голосу": що хочуть змінити для ЄС та НАТО майбутні парламентські партії

П’ять українських партій, які зберігають шанси пройти до нового парламенту – тобто всі, крім опозиційних блоків та платформ – обіцяють вести Україну до вступу в ЄС та НАТО. Усі п’ять ставлять за пріоритет отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі, без жодних "якщо" та "але".

Про це пише "Європейська правда", передають "Вінницькі новини"

Ще більш несподівано: всі п’ять мають намір ратифікувати Стамбульську конвенцію, яка у нинішньому парламенті викликала запеклий опір. 4 з 5 виступають за продаж землі сільгосппризначення та за дозвіл на подвійне громадянство, хоча і те, і те – з обмеженнями.

Однак домовитися про те, як саме Україна переходитиме на західні стандарти, майбутньому парламенту може бути непросто: усі п’ять партій-лідерів мають різне бачення того, як повинна координуватися європейська інтеграція. Так само є проблеми з конкретними реформами, необхідними для просування нашої держави до НАТО.

І це не домисли, а офіційна позиція партій.

"Європейська правда" отримала відповіді лідерів перегонів на 38 запитань щодо різних сфер європейської та євроатлантичної інтеграції.

Сьогодні ми публікуємо першу частину дослідження – про політику щодо НАТО, про механізми європейської та євроатлантичної інтеграції, а також відповіді на кілька важливих запитань, що вже створюють або здатні створити серйозні проблеми у відносинах України із Заходом.

 

Що і як ми досліджували 

До дня виборів лишається два тижні, але для багатьох і досі стоїть запитання, за кого голосувати. І навіть тим, хто наперед зробив свій вибір, бракує інформації – як має намір діяти їхня політична сила, потрапивши до парламенту?

Ми всі вже стикалися з подібним викликом перед президентськими виборами, коли політичні баталії були жорсткими, але вкрай неконкретними – зовнішня політика лишалися поза їхньою увагою. Тоді наше передвиборче дослідження "Від ЄС до ядерної зброї" стало першим, яке привідкрило ставлення ключових кандидатів, включаючи майбутнього президента, до відносин з ЄС і НАТО, їхнє ставлення до сусідів та війни на Донбасі тощо.

Перед парламентськими виборами завдання виявилося складнішим, адже Верховна рада та уряд, який вона обирає, відповідальні за всі можливі реформи в державі. Після консультації з експертними центрами (у роботі взяли участь фахівці Центру "Нова Європа", Інституту економічних досліджень та політичних консультації, DiXi group, центру "Суспільство і довкілля"), із експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а також з урахуванням порад європейських дипломатів був складений опитувальник, що зайняв 8 сторінок (!).

В середині червня ми спрямували його до 6 партій, яким соціологи давали шанс на проходження у Верховну раду. Це – "Слуга народу", Опозиційна платформа "За життя" (ОПЗЖ), "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос", "Сила і честь". Усі, крім ОПЗЖ, надали відповіді на всі питання; остання проігнорувала запит, тож її позицію доводиться визначати за програмними документами. 

Чимало відповідей виявилися справді несподіваними!

Комусь ця інформація допоможе визначитися з вибором.

Усім іншим – дасть підстави вимагати від партій, які пройдуть до Ради, дотримання передвиборчих обіцянок. І це – найважливіше. Тому ми беремо зобов’язання: якщо якась із партій після публікації цього дослідження вирішить доповнити/поглибити свою позицію, взявши проєвропейські зобов’язання, про яке не замислилася або забула – ми будемо раді доповнити статтю (звісно, лишивши інформацією про зміни).

Отже, поїхали!

 

З дитинства за НАТО

На одне із запитань всі 5 сил відповіли ідентично. Від "Батьківщини" до "Голосу", від "Слуги народу" до "ЄС" – усі кажуть, що метою відносин з Альянсом має бути вступ до нього.

Та щойно пішли у деталі, думки розійшлися. 

До слова, ми навмисно додали в опитувальник "запитання-пастки" з варіантами відповідей, що звучать красиво – але насправді створюють перешкоди нашому курсу на зближення з Альянсом. Цей екзамен партії переважно здали, але не без нюансів.

Зауважимо, що експерти та редактори "Європейської правди" аналізували відповіді "всліпу" – не знаючи, якій із партій належить та чи інша відповідь – і у безпековому блоці всі спроби вгадати партію виявилися помилковими.

Партія, від якої всі чекали лідерства у відносинах із НАТО, виявилася не готова до низки реформ.

Натомість дві партії-новачки показали результат, близький до ідеального.

Розбіжності з’явилися вже в питанні про пріоритети співпраці України з НАТО, де потрібно було обрати з 10 варіантів ті, що підходять партії, та за потреби прокоментувати їх.

Усі 5 партій обрали курс на отримання ПДЧ (плану дій щодо членства в Альянсі), тож можна сподіватися, що про це у Раді не забудуть. Також усі вважають пріоритетним перехід ЗСУ на стандарти НАТО.

Далі настав час дивуватися.

"Батьківщина" була єдиною, хто не обрав політичну співпрацю із союзниками (а НАТО, нагадаємо, є не лише військовим блоком), а партія "ЄС", на подив, не виділила модернізацію українського оборонно-промислового комплексу у взаємодії з Альянсом. "Голос" та "ЄС" не виділили пріоритетом спільні навчання з НАТО.

А тепер – відповідь-індикатор.

Найважливішим пріоритетом нашої співпраці з Альянсом на найближчі роки насправді є виконання Річних національних програм (РНП). Нова річна програма містить більшість змістовних елементів ПДЧ. Саме її виконання має вагу для Альянсу в оцінці того, чи справді Україна прямує до НАТО – чи тільки обіцяє йти туди. Однак пріоритетом її вважають тільки три партії: "Сила і честь", "ЄС" та "Слуга народу".

ОНОВЛЕНО: партія "Батьківщина" звернулася до редакції з проханням скоригувати свої позиції щодо пріоритетів співпраці з НАТО і наголосила, що також вважає необхідним розвивати політичну співпрацю та виконання РНП. Редакція вітає ці корективи і вважає рішення "Батьківщини" правильним, адже ці напрямки є справді важливими.

 

Варіанти відповідей містили кілька "пасток", одна з них – це думка про те, що одним із пріоритетів співпраці з Альянсом є "отримання Україною безкоштовно військової техніки від союзників". Звучить привабливо, але ж неправильно, бо військовутехніку нам надають лише на двосторонніх засадах, Альянс її просто не має. А піднімаючи цю тему в діалозі з Брюсселем задля спільного рішення союзників, ми гарантовано отримаємо у відповідь роздратування – це перевірено. У цю пастку потрапила "Батьківщина", де вибрали цей пункт.

ОНОВЛЕНО: Після публікації дослідження партія "Батьківщина" погодилася, що даний пріоритет був обраний помилково. Редакція вітає ці корективи і вважає, що рішення "Батьківщини" є правильним. Після двох внесених змін пріоритети, обрані "Батьківщиною", повністю відповідають порядку денному співпраці Україна-НАТО.

 

Натівські реформи

У відносинах України з НАТО є кілька політично чутливих реформ, на які Київ не може зважитися.

Це реформа СБУ з позбавленням Служби повноважень розслідування економічних злочинів та контрабанди. Це необхідність змін закону про держтаємницю (НАТО вимагає додати іншим органам, ніж СБУ, право визначати, що є таємним, або ж участь у цьому процесі). Це реформа оборонних закупівель, які мають стати прозорими, а не таємними.

У цих питаннях "Батьківщина" показала себе чудово. Вона єдина нагадала, що оборонка потребує міжнародного аудиту (після скандалу з Гладковським Київ ніби й дав згоду на це, але без конкретних дій). А у питанні реформи СБУ – наголосила на кібербезпеці як напрямку розвитку.

Значно гірше показала себе партія Порошенка.

"ЄС" висловилася проти реформи у сфері держтаємниці, попри рекомендації НАТО. Є брак конкретики та позиції щодо оборонпрому (фраза "вирішувати у відповідності до кращих стандартів" – це не позиція). Щодо реформи СБУ "ЄС" зобов’язалася підтримати необхідні зміни, але експерти нагадали, що будучі при владі, Порошенко це робити не поспішав.

Справжнім розчаруванням у блоці НАТО став "Голос".

Вони також проти реформи держтаємниці. Реформу СБУ підтримали, але наголосили, що функції розслідування треба "передати до нової аналітичної структури" (як аналітики проводитимуть слідчі дії, ми не зрозуміли). Та ще й пропустила ключовий пріоритет, виконання РНП.

"Сила і честь" теж здивувала – але у протилежну сторону.

Попри скептичне ставлення до цієї партії в експертній спільноті, у "натівській" частині дослідження вона показала себе ідеально. Жодного пропущеного пріоритету і жодного зайвого; розгорнуті відповіді. "Цю партію можна вважати зразком у питаннях євроатлантичної інтеграції. Вони розбираються у відносинах Україна-НАТО, проблематиці двосторонніх відносин і шляхах їхнього вирішення", – висловилася Катерина Зарембо, асоційована експертка Центру "Нова Європа", що брала участь у сліпому оцінюванні відповідей (експертка навіть припустила, що це була найдосвідченіша у питанні НАТО партія "ЄС", але все виявилося складніше).

І, нарешті, "Слуга народу".

У блоці "натівських" реформ вони відповіли на все правильно і не схибили з пріоритетами, хоча утримались від таких детальних рекомендацій, як колеги із СіЧ (чи це через брак експертизи, чи ні – ми не знаємо).

Та найбільше непокоїть те, що на практиці дії їхнього в.о. глави СБУ Івана Баканова суперечать відповідям партії. Зокрема, він публічно виступає проти реформи СБУ за стандартами НАТО і, за даними ЄП, не поспішає йти на діалог з Альянсом з цього приводу.

На завершення цього блоку – про Угорщину.

Ми поставили усім партіям запитання про те, як вони бачать вирішення "освітньої" суперечки з Будапештом для розблокування роботи Комісії Україна-НАТО на політичному рівні.

Всі, партії крім "Батьківщини", підтримали чинну політику уряду та МЗС: ми маємо виконати єдину рекомендацію "Венеціанки", яка залишилася (щодо виведення приватних шкіл з-під дії цього закону). Ширші зміни до закону про освіту для задоволення Будапешта не є на порядку денному. При цьому "Сила і честь" доречно нагадала, що в мовному законі, ухваленому навесні, є положення про розробку окремого закону, який регулюватиме порядок реалізації прав корінних народів та національних меншин. "Цей закон обов’язково потрібно ухвалити", – додали у партії.

А от "Батьківщина" запевнила, що діятиме інакше. Вони планують нові переговори з Угорщиною за участі або інформування Єврокомісії. "У нас є розуміння конкретних кроків у цьому напрямку", – відповіла партія, не розкривши суть плану та очікувані поступки сторін.

 

Подвійне громадянство та інші цікавинки

Ми поставили кілька запитань, серед яких не всі є вимогою Угоди по асоціацію – але є критично важливими для продовження нашого руху до НАТО та ЄС.

Одне із них – ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, більше відомої під назвою "Стамбульська конвенція".

Цей документ ратифікували 32 держави Європи, але в Раді ніколи не знаходилося голосів для його ратифікації. Нині всі 5 опитаних партій взяли на себе зобов’язання схвалити конвенцію без застережень. Це пообіцяли навіть у "Батьківщині" – хоча досі Юлія Тимошенко виступала проти такого кроку. А отже, шанси на ратифікацію суттєво зросли.

Ще один документ, який "завис" – Римський статут Міжнародного кримінального суду. Україна має ратифікувати його, щоби дозволити переслідування винних у геноциді, воєнних злочинах, агресії тощо, скоєних на нашій території.

І знову приємний сюрприз – жодна з партій не заперечує проти його ратифікації. Принаймні, на рівні обіцянок.

Навіть ринок сільгоспземлі партії обіцяють відкрити майже одноголосно.

Проти – лише "Батьківщина". Щоправда, інші партії пропонують різні обмеження на цьому ринку. Наведемо їх цитатами.

"Слуга народу" пропонує розробити механізми "запобігання монополізації з боку великого капіталу – як вітчизняного, так і іноземного".

"ЄС" каже, що обмеження потрібні, але ще не має позиції, які саме.

"Голос" пропонує "антимонопольні обмеження та обмеження для олігархічних груп" (звучить дивно – хто визначатиме, чи група "олігархічна"?)

"Сила і честь" пропонує обмеження для осіб, пов'язаних із країною-агресором (резидентів, тих, хто є бенефіціаром чи власником російської компанії тощо), а також граничні площі земель у власності однієї особи.

А тепер – про обіцяне подвійне громадянство. Цю історію можна назвати "всі проти Порошенка". Попередній президент виступає не просто проти будь-якого подвійного громадянства, але й пропонує посилити відповідальність тих, у кого знайшли другий паспорт. Це його давня позиція, за яку його критикують (див. статтю "Паспортний удар Порошенка").

Всі інші партії – за узаконення множинного громадянства, але з винятками.

"Голос", "Батьківщина", "Сила і честь" та "Слуга народу" – проти подвійного громадянства для держслужбовців (остання – також для тих, хто має доступ до держтаємниці). "Голос", "Слуга народу" та "СіЧ" – категорично проти суміщення українського паспорта та паспорта держави-агресора.

А от "Батьківщина" у цьому питанні готова на поступки. "Це питання потребує теж особливого аналізу, консультацій, зокрема з діаспорою, та прийняття колективного рішення", – пояснили там.

І, нарешті, "Слуга народу" вважає, що може бути й ширший (або просто інший) перелік країн, у яких громадянин України не може мати права отримати додаткове громадянство – його має окремо встановити Верховна рада за поданням президента.

 

Хто рухатиме країну до ЄС?

"Опозиційна платформа" єдиною з лідерів перегонів уникає конкретики про майбутнє зближення з ЄС і заявляє лише про потребу перегляду торговельної частини Угоди про асоціацію. Всі інші партії очікувано категоричні: Україна має за мету вступ до Європейського Союзу.

"Слуга народу" при цьому додала, що має намір "розробити і реалізувати комплексну Концепцію зовнішньої політики", яка описуватиме покрокову підготовку України до вступу в ЄС.

Аналіз зобов’язань партій щодо конкретних європейських реформ ми проведемо у наступних публікаціях, а наразі – про те, як вони планують координуватизближення України з Євросоюзом та виконання наших зобов’язань за Угодою про асоціацію.

Посада віцепрем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграцій у наступному парламенті, швидше за все, збережеться, але її наповнення всі партії бачать по-різному. Те саме стосується Урядового офісу з європейської та євроатлантичної інтеграції – про те, як він має діяти і які повноваження повинен мати, згоди між партіями немає.

Трохи менше варіантів – щодо реформування парламентських процедур європейської інтеграції, але і там далеко до одностайності.

Отже, пройдемося по партіях за спаданням їхнього рейтингу.

 

"Слуга народу"

Партія чинного президента хоче зберегти і урядовий офіс, і посаду віцепрем’єра, але їхні повноваження можуть дуже змінитися.

Доречно згадати, що у попередньому, "президентському" дослідженні відчувалося, що "Зе-команді" явно бракує досвіду та знань щодо координації європейських реформ (а ці знання і справді дуже специфічні).

Схоже, що до певної міри проблема збереглася і досі: хоча старих помилок вже немає, але й з готовими рецептами президентська партія вже не поспішає.

Там пропонують спершу провести "аудит і моніторинг напрацювань урядового офісу з питань європейської і євроатлантичної інтеграції" і на його підставі – змінити повноваження урядового офісу. "Одне з рішень на обговоренні: керівник урядового офісу – прем’єр-міністр, заступник – профільний віцепрем’єр", – додали у партії. Деталей цієї пропозиції ще немає, та й не факт, що вона буде затверджена – але є скепсис щодо того, чи буде вона робочою (про це – нижче).

А от щодо змін у парламенті ідеї більш слушні (пріоритетність евроінтеграційних законопроєктів, зупинка процедур, що суперечать праву ЄС), але також відчувається брак досвіду в сфері євроінтеграції. Так, у відповідях партії йдеться про те, що ми адаптуємо законодавство ЄС, і наведені приклади Хорватії та Естонії. От тільки ці держави йшли до членства і справді мали інтегрувати усе законодавство ЄС, а перед нами стоїть завдання виконати хоча б Угоду про асоціацію – а це означає значно менший рівень зобов’язань, ніж мали хорвати та естонці.

Підсумовуючи: "Слуга народу" декларує позитивні наміри, але техніка шкутильгає, і тому в уряді їм буде конче необхідна допомога інших партій – або нинішнього позапартійного складу Урядового офісу. Без цього помилки та провали будуть неуникними.

 

"Європейська солідарність"

Ми критикували партію попереднього президента у блоці щодо взаємодії з НАТО, але щодо координації європейської (та євроатлантичної) інтеграції вони представили бачення реформи, до якого – жодних запитань. Воно – найякісніше з усіх партій, що брали участь у дослідженні.

За їхньою пропозицією, урядовий офіс повинен нарешті отримати право законодавчої ініціативи – тобто має сам подавати на розгляд уряду проєкти законів та актів (зараз цього права немає). Профільний віцепрем’єр має лишитися і отримати ключовий інструмент – "право вето при розгляді урядом проєктів нормативно-правових актів, що суперечать Угоді про асоціацію та можуть стати на заваді нашому вступу до НАТО".

Парламентські процедури також мають бути принципово змінені, для чого пропонується реалізувати рекомендації місії Європарламенту від 2016 року. Це означає появу експертизи на відповідність Угоді про асоціацію, відхилення проєктів, що їй суперечать, особливу вагу євроінтеграційного комітету, зміну принципів голосування тощо.

Це дуже амбітна реформа, до якої старий парламент так і не взявся. Якщо за нового скликання ідеї "Солідарності" щодо змін у процедурах уряду та ВР вдалося би реалізувати, це стало би неймовірною перемогою України.

 

"Голос"

В партії Святослава Вакарчука відповіли найкоротше: вони єдині, хто вважає за необхідне зберегти і урядовий офіс, і віцепрем’єра з нинішніми повноваженнями.

Та й парламентські процедури у частині виконання Угоди про асоціацію та зобов’язань України перед ЄС вони не планують суттєво змінювати – лише дуже косметично. "Формалізувати практику євроінтеграційних днів. Підвищити якість євроінтеграційної експертизи, обов’язково враховувати її при прийнятті рішень", – ось і всі рекомендації "Голосу". Пропозицію про "ветування" проєктів, які суперечать Угоді про асоціацію, партія відкинула.

Це не найкращий підхід, бо без зміни правил гри проблеми з виконанням УА, швидше за все, збережуться.

 

"Батьківщина"

Партія Тимошенко пропонує позитивні зміни процедур у ВР.

"Усім євроінтеграційним законам слід надати пріоритетність, закріпивши це у посиленій обов’язковій парламентській процедурі. Усі законодавчі акти мають проходити обов'язкову експертизу на предмет відповідності Угоді про асоціацію", – заявили в партії, не зазначивши, на жаль, можливість блокування проектів, які суперечать Угоді.

Урядовий офіс планується зберегти із "розширенням його повноважень" щодо контролю за іншими органами влади в частині виконання УА, хоча як конкретно це пропонується зробити, в партії не уточнили. Те саме з віцепрем’єром – повноваження пропонують "розширити", і так само – без конкретики.

Але є і небезпечний сигнал.

У Тимошенко припустили ліквідацію посади профільного "європейського" віцепрем’єра: "Альтернативно можливим є варіант, коли функцію координації і контролю буде покладено на прем’єр-міністра". Цікаво, що це перекликається з ідеями, які пролунали від "Слуги народу" – що підвищує можливість втілення такого сценарію.

Та варто застерегти від такого. Ми переконані і неодноразово писали, що в Україні цей варіант не працює. Принципово. Так само, як він не запрацював за Яценюка. Це привабливо для прем’єра, який спробує "зібрати всі плюшки", але зашкодить руху України до ЄС. Навіть суто з тієї причини, що у прем’єра не вистачатиме на це часу.

 

"Сила і честь"

Партія Смешка пропонує повну зміну координаційної системи. Єдине, що має зберегтися – це посада віцепрем’єра.

Урядовий офіс, що нині працює в секретаріаті КМУ, пропонується перетворити на центральний органу виконавчої влади. "Віцепрем’єр з питань європейської інтеграції має отримати своє фактично міністерство", – йдеться у поясненні. І це – позитивна ідея, бо вона вирішує проблеми законодавчої ініціативи від імені урядового офісу.

Замість права вето у віцепрем’єра СіЧ пропонує надати такі повноваження євроінтеграційному комітетові ВР, але не без нюансів – "за умови, що суб’єктом законодавчої ініціативи не надано обґрунтування щодо необхідності відступлення від зобов’язань України у сфері європейської інтеграції". Тобто порушувати Угоду про асоціацію можна, але тільки якщо обґрунтувати це.

Це, звісно, крок вперед у порівнянні з нинішньою вакханалією у ВР, але потужні лобісти за таких умов збережуть важелі, а в парламенті і далі з’являтимуться проекти, європейські за назвою, але не за суттю.

Як саме партії-переможці планують виконувати зобов’язання України перед ЄС – читайте у наступних частинах нашого дослідження, які будуть опубліковані до виборів.

Джерело: 
Вінницькі новини