Відверта історія сурогатної матері з Вінниці, яка у віці 43 років виношує дитину для подружжя з Китаю

Відома вінницька фітнес-тренерка 43-річна Ольга Кицена про своє бажання стати сурогатною матір’ю написала на Фейсбук-сторінці ще два місяці тому. «Хто не в курсі… Я сурогатна мама для однієї милої пари. І неймовірно цим горджусь…», - жінка опублікувала такий допис 1 квітня. Тоді багато хто з її знайомих та друзів подумав, що це першоквітневий жарт. Але це реальність, сурогатна матір розповіла свою відверту історію в прямому ефірі соціальної мережі. «Я здаю в оренду свій живіт», - так Ольга каже про сурогатне материнство, пише Вінниця.info

В коментарях Ольга підтвердила інформацію про те, що виношує дитя для батьків з, уже відомого всім, китайського міста Ухань. А написала публікацію жінка, щоб уникнути в майбутньому запитань, типу, «хто батько» і «куди поділось маля».


 

 

Ця новина неабияк зацікавила вінничан і вони почали буквально «засипати» Ольгу запитаннями. І тоді вона вирішила розпочати серію прямих ефірів, де розповідає про свій стан і відповідає на всі можливі запитання.

Вчора, 31 травня, Ольга Кицена разом з вінницькою блогеркою Оленою Жучинською провела свою першу відеотрансляцію.

Дивились ефір близько 50 чоловік, а питання ставили близько двох годин.

«Перше, що я зробила – це заповнила анкету на сайті клініки, вона випадково потрапила мені на очі, бо рекламувалась в соцмережі. Тоді мені було, здається, 40 чи 41 і я подумала, що мені не передзвонять через мій вік. Але минулого літа мені подзвонили і запитали, чи я не передумала і чи можу здати аналізи. Я одразу, без вагань, погодилась», - розпочинає свою розповідь Ольга.

Дівчата в коментарях цікавляться, які саме аналізи здавала жінка.

«Мені прислали перелік документів і довідок, які я маю зібрати, перш ніж приїжджати на обстеження в київську клініку. Треба було взяти довідку з поліції, що в мене немає проблем з Законом, з наркодиспансеру, - що я не вживаю наркотики, з психлікарні, - що в мене все в порядку з головою. Треба було пройти медогляд, як перед роботою: флюрографія, мамографія, гінеколог, зробити кардіограму та ін. З документів ще паспорт і код. Я все це зібрала, до речі, гроші за довідки не платила, всі кабінети добросовісно пройшла і поїхала в Київ. Там мене обстежили по-своєму, призначили куратора-медсестру. Потім пройшов десь місяць часу, поки вони перевірили всі мої аналізи, а я чекала вдома», - розповідає вінничанка.

Два рази в місяць Ольга Кицена їздила до Києва. Жінці довелось місяць пропити протизаплідні таблетки, таким чином лікарі готували організм Ольги до вагітності.

«Коли я була готовою, мені підселили 3-4 ембріона. Це була міні-операція, яка тривала не довше, ніж звичайне обстеження в гінеколога. Потім я два місяці колола собі гормональні препарати, щоб організм не відторгнув плід. Про свою вагітність я дізнавалась в Києві, не тестувала себе вдома, як це роблять інші дівчата. Я завагітніла близнюками. Але не всі батьки хочуть близнюків чи двійнят, а в моєму випадку, мій організм не був готовий виносити дві дитини. Тому мені провели ще одну операцію – редукцію й залишили одного хлопчика».

Про те, хто батьки дитини, яку виношують сурогатні матері і з якої вони країни, жінки дізнаються тільки тоді, коли завагітніли й підписують контракт з клінікою.

«Щодо контракту, то там все серйозно. Я його уважно вичитала, не поспішала. А коли підписала, то зачитала його ще й на камеру – такі умови. Там чимало пунктів, прописані всі фінансові умови, як сурогатна матір має себе поводити під час вагітності, що їсти. Є заборони і рекомендації. Звичайно, не можна пити, курити. Також є пункт, в якому зазначається, що я ні в якому разі не можу залишити собі цю дитину. Дитину забирають одразу, не показуючи матері. А якщо немовля народиться з якимось вадами, батьки, для яких виношується це дитя, не мають права від нього відмовитись. Якщо в сурогатної матері трапиться викидень чи ще якісь інші критичні ситуації, то жінці виплачують певну фінансову компенсацію і пропонують знову спробувати через деякий час. Максимум 4 рази жінка може бути сурогатною мамою. Вже з контракту я дізналась, що я виношую дитинку для китайців. Батько був донором сперми, а от яйцеклітину брали в іншої китайської жінки. Я з ними незнайома, якщо в мене виникне бажання, то я можу передати повідомлення їм через перекладача. Бувають випадки, що батьки самі розшукують свою сурогатну матір і починають з нею спілкуватись, але кілініка це не любить», - каже Ольга.

В трансляції раз за разом виникають питання про те, скільки сурогатна матір заробить. Ольга відверто відповідає й на це питання.

«На сайті клініки написано, що до 30 тис євро. Але це якщо народжують двійню і якщо матір вже не вперше з клінікою співпрацює. А так-то «чистими» виходить тис 13-14 максимум. Ще 2 тис євро виділяють на харчування та це, насправді мало, виходить десь 6 тис грн на місяць. Оплачують дорогу за наявності квитків, всі аналізи, які зроблені не в їхній клініці. Останній місяць проживати я буду в Києві на квартирі, то оплачують проживання, а також поїздки на таксі. Компенсують кесарів розтин, мене будуть кесерити, бо й перша моя дитина народжувалась таким чином. І якщо батьки попросять мене кілька днів побути з дитиною, то платять по 100 євро в день, як няні. Ну й весь медичний супровід: від вітамінів до ліків – за рахунок клініки».

Ще одне «популярне» питання, яке ставлять вінничанці в прямому ефірі, - чому Ольга вирішила стати сурогатною матір’ю.

«Я сама виховую доньку, їй 13. Ми живемо в однокімнатній квартирі з моєю матір’ю-пенсіонеркою. Звичайно, мене, як і інших сурогатних матерів, в першу чергу, цікавить фінансове питання. Я мріяла купити окреме житло, але грошей вийде менше, ніж я розраховувала. Тому буду ці гроші витрачати на свою доньку та її розвиток. Я колись їздила на заробітки до Польщі, залишала доньку з бабусею і це було дуже важко. Тоді вона була ще зовсім малою, тішилась курчаткам в селі... Тепер вона підліток і я не хочу її лишати саму чи з бабцею. Я знаю, що це таке в такому віці залишитись без підтримки батьків. Бо сама колись була в такій ситуації: батько помер, а мати постійно працювала. Тому сурогатне материнство зараз для мене це вихід. Донька, до речі, мене повністю підтримує, я їй пояснила ситуацію. Та й мати теж».

Жінки запитують Олю, як складається ситуація з її материнськими інстинктами. Чи зможе вона без проблем віддати дитину? Чи гладить вона свій живіт? Чи, можливо, вагітність її бісить?

«Я до цієї вагітності дуже спокійно відношусь. Окрім відчуття відповідальсті, я більше нічого не відчуваю. Це так, як ніби тобі довірили на зберігання якусь крихку річ і ти маєш за нею 9 місяців доглядати, а за це тобі ще й гроші дадуть. По суті, я здаю в оренду свій живіт, зрештою. Не все ж має бути «зроблено в Китаї» - жартує Ольга. - Там немає моїх генів: мені підселили запліднений готовий ембріон. Ця дитина мене ні в якому разі не бісить, я до неї з повагою відношусь, але як таких материнських інстинктів у мене не має. Саме тому у цю програму беруть лише тих жінок, що вже мають дітей. Бо цей психологічний бар’єр не всі можуть пройти. Я відчуваю цю дитину фізично, бо це дуже активний хлопчик. Я навіть жартую, що це майбутній Джекі Чан. Він точно буде дуже розумний, бо я наразі багато навчаюсь, постійно читаю. За час дектрету встигла закінчити курси дієтолога, а зараз в Академії фітнесу навчаюсь. Це мене дуже надихає, я отримую дуже багато позитивних емоцій, впевнена, малюк теж. Та якоїсь моральної прив’язки я до нього немаю. Можу сказати, що я відчуваю гордість, що можу бути корисною комусь на цій планеті. Уявіть, як це круто: ви зробите щасливу одну сім’ю. Це нелегко, є багато ризиків для здоров’я та це точно легше, ніж збирати ягоди в Польщі» - резюмує Ольга Кицена.

Блогерка Олена Жучинська запитує Ольгу, чи не має в неї потягу до китайської їжі.

«До китайської немає. Але були таке, що я відкривала банку з огірками вже в магазині, і прямо в магазині їх починала їсти – сміється Оля. – Перших два місяці в мене були дивні вподобання на їжу, але зараз вже все налагодилось. Я знову харчуюсь правильно. Також спочатку був токсикоз страшений, при першій вагітності такого не було. Але в клініці все це контролюють, регулюють препаратами».

За збігом обставин Ольга буде народжувати в тій клініці, яка нещодавно потрапила в міжнародний скандал. Через коронавірусний карантин батьки-іноземці не могли забрати своїх дітей додому. Тому близько 60 малюків доглядали няні в київському готелі.

«Тоді це все так подали, типу діти – товар. Я до цього по-іншому відношусь. В тих дітей є батьки. Які їх дуже чекали і дуже любитимуть. Просто так склались обставини. Наспраді, це взаємовигідна допомога: комусь треба квартира, комусь дитина. Не бачу в цьому нічого жахливого. Мені народжувати в серпні, впевнена, що тоді вже не буде таких строгих карантинних обмежень і батьки дитини, яку я виношую, зможуть прилетіти на роди. Одразу після народження дитина я напишу відмову від неї, цього вимагає контракт і все», - каже Ольга.

На завершення ефіру Ольга Кицена зізнається, що після того, як написала в соцмережі про те, що виношує дитину для інших батьків, очікувала на велику кількість негативу. Однак отримала в більшості лише підтримку.

«Багато хто мені пише, підтримують, кажуть, що я прийняла правильне рішення. А ще ставлять дуже багато питань і я розумію, що тема сурогатного материнства може вийти на новий рівень, коли цього перестануть соромитись, за це перестануть цькувати. Ми робимо щасливими інших людей, яким не вдається стати батьками. Зараз мало хто засуджує тих, хто народжує і потім лишає дитину в інтернаті, або народжує одне за одним, а потім ці діти голодають... Сурогатні матері народжують дітей, які будуть виховуватись в щасливих і в успішних сім’ях. І це круто, я вважаю», - підсумувала Ольга Кицена.

Джерело: 
Вінницькі новини