«Дати друге життя речам»: на Вінниччині зі старого одягу виготовляють кольорові килимки

Щоб сприяти покращенню екології на локальному рівні, на Вінниччині запровадили громадську ініціативу «VERETA». Із вживаного і непотрібного текстилю майстрині з села Стіна, Томашпільського району, виготовляють на старовинних верстатах різнокольорові килимки, подушки для меблів, чохли для гаджетів.

11 березня у Вінниці презентували ініціативу та розповіли про переваги повторного використання текстилю.

«Ми вже більше 10 років займається різними видами освітніх кампаній, які пов’язані зі збереженням екології. В минулому році, ми разом зі студентами Донецького університету започаткували ініціативу – «Ecohope» і створили станцію глибокого сортування побутових відходів. Ми збирали більше, ніж 20 видів відходів, можна сказати, що тільки сама пет-пляшка ділилася на 4 види. Пізніше ця ініціатива стала натхнення для створення «Shuttle», яка знаходиться в одній із шкіл Вінниці, яка також «збирає» побутові відходи.

Протягом цих 10 років до нас часто приходити люди і запитували, що робити з текстилем, куди його нести? Ми нічого не могли порадити, хіба що максимально довго використовувати або комусь віддати тим, хто потребує. Нині є різні пункти збору для одягу, де є можливість залишити свої речі. Але в цьому році ми вирішили створити «VERETA», – каже Юрій Степанець, ініціатор проекту, голова ГО «Наше Поділля».

«VERETA» допоможе вирішити одразу три питання:

Переробка. Спільно з партнерами та виробниками текстилю, активісти збирають вживаний одяг та обрізки зі швейних виробництв. Вже з цього виготовляють ткане полотно ручної роботи – доріжки, килимки, торбинки для гаджетів, еко-сумки, подушки для м’яких меблів. Для подушок будуть наповнювачі також повторно використаних матеріалів. Вся продукція на 98% виготовляється з вторинної сировини вручну, 2% – нові нитки. Це все виготовляється на старих ткацьких верстатах.

Сталий розвиток. Виробництво відбувається в селі Стіна, Томашпільського району. Місцеві майстрині працюють на традиційних для цієї місцевості ткацьких верстатах.

«Чи це Китай, чи це маленьке село. Адже від місця виробництва залежить добробут місцевих мешканців. Красиве село з великою культурною спадщиною і цікавим фольклором. Відстань від обласного центру – у більш ніж 100 кілометрів, погані дороги та відсутність можливості достойного заробітку аж ніяк не сприяють розвитку села. Робота на ткацьких верстатах є однією з небагатьох можливостей для місцевих жінок отримувати стабільних дохід, приблизний до мінімальної зарплати», – додає Юрій Степанець.

Соціальна відповідальність. Ініціатива передбачає не лише залучення мешканців села Стіна до роботи, але й містить соціальну складову для його розвитку. З кожного реалізованого тканого виробу частина від прибутку перераховуватиметься на спеціальний фонд розвитку села Стіна. Фонд створений у структурі громадської організації «Наше Поділля». Попередньо, кошти будуть перераховуватися на підтримку дитячого хору «Русавочка», промоцію села, а також розвиток підприємництва.

Нині є пробна партія килимків, їх всього 20. Зроблені вони на старих верстатах місцевими майстринями. На виготовлення килимка йде від 2 до 3 годин.

За словами Степанця, нині в селі лише три майстрині, які у себе вдома займаються виготовленням килимків. Додає, що майстрині самі ріжуть тканину та обирають дизайн. Якщо буде попит на килимки, «штат» будуть збільшувати. В планах ще закупити верстатів.

Де береться сировина?

На даний час відгукнулася до співпраці лише одна фабрика «Володарка». Також співпрацюють зі станціями глибокого сортування сміття у Вінниці. В «Shuttle», «Ecohope» і «Зелена школа для активної громади (с. Міляківські Хутори) люди можуть віддати на переробку текстиль – вживаний одяг, який придатний для переробк. Переважно це футболки, рубашки, брюки, але не «важкий» одяг - дублянки тощо.

Яка ціна?

Такий килимок коштує 450 гривень. Ціна не залежить від розміру килимка, а від складності роботи.

«Ціна така тому, що ми хотіли, аби місцеві мешканці заробляли якісь гроші і в них був стимул працювати. Розраховували таким чином, щоб працівниця отримувала мінімальну зарплату. Також ми порівнювали ціни. Можна сказати, що в нас ціни дорожчі, ніж в тому самому «Юску», але в нас більше любові.

Ми зробили пробні доріжки. Є багато різних малюнків. Тут використовуються рожеві нитки. В наступних партіях вже будуть інших кольорів – класичні білі і чорні. Якщо і буде попит на рожеві, то будемо і їх використовувати, аби тільки людям подобалося», – каже Юрій Степанець.

Придбати килимок «VERETA» можна в соціальній мережі , а також на сортувальних станціях у Вінниці.

Джерело: 
Вінницькі новини